Функція зовнішнього дихання та дифузійна здатність легень у пацієнтів із різними формами легеневої гіпертензії

Abstract

1. Усі досліджувані форми легеневої гіпер тензії за відсутності попередньо діагностова ного захворювання легень мали статистично значущо нижчі показники функції зовніш нього дихання та дифузійної здатності легень Конфлікту інтересів немає. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ для монооксиду вуглецю порівняно зі здоро вими особами. Серед усіх пацієнтів із легене вою гіпертензією статистично значущо гірші показники функції зовнішнього дихання мали пацієнти з легеневою гіпертензією у поєднан ні із вродженою вадою серця. 2. У загальній популяції пацієнтів із леге невою гіпертензією показники функції зовнішнього дихання, які характеризують можливості вдиху (ЖЄЛ, ФЖЄЛ), незалежно корелювали з площею правого передсердя, а показники, що характеризують можливості видиху (ОФВ1), – із наявністю вродженої вади серця. 3. Дифузійна здатність за монооксидом вуг лецю < 64 % асоціювалася з нижчими рівня ми гемоглобіну і SaО2 та гіршими показни ками, які характеризують функціональний стан пацієнта. Проте незалежними предикто рами наявності низької дифузійної здатності за монооксидом вуглецю були знижені рівні гемоглобіну, насичення артеріальної крові киснем та екскурсія кільця трикуспідального клапана.